пʼятниця, 29 вересня 2023 р.

Про перевантаження учнів: для вчителів початкової школи

 

    Для мене це болюча тема, оскільки в один і той самий період була викладачем, який зобовязаний був організовувати посилену самостійну роботу студентів, і мама, яка кожного дня виконувала до пізнього вечора з дитиною, а деколи уже без неї, шкільні проєкти як домашнє завдання. Моя старша дитина потерпала від перевантаження, а менший зараз потерпає від недовантаження. Як вставити баланс вчителю? Де гранична межа перевантаження? Як її відчувати чи знати вчителю? На мій погляд, цікавою виявилась публікація "Освіторії" з цієї проблеми. Знайомтесь з публікацією тут

    Існує документ, який привідкриває потаємні грані, і це є "Санітарний регламент для закладів середньої освіти" (Наказ про затвердження № 2205 від 25.09.2020). 

    Що стосується початкової школи у цьому документі зазначено таке:

  • Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти.
    • Не допускається встановлення тривалих перерв (більше ніж 30 хвилин) між навчальними заняттями. Тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1-4-х класів рекомендується не менше 15 хв. Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв., після другого та третього навчальних занять - для учнів 1-4-х класів.
    • У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання учнів 1-4 класів, повинно бути організовано у першу зміну. В умовах воєнного стану, для учнів, які перебуваючи за кордоном здобувають освіту у другу зміну в закладах загальної середньої освіти України за дистанційною формою.
    • Безперервна навчальна діяльність учнів (тривалість навчальних занять) не може перевищувати: у 1-му класі - 35 хв., 2-4-х класах - 40 хв.
    • Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3-5 класах.
    • Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 1 класів - не більше 10 хвилин; для учнів 2-4 класів - не більше 15 хвилин. Після занять із застосуванням ТЗН проводяться вправи з рухової активності та вправи гімнастики для очей. 
    • В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів: 1-2 класів - 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин; 3-4 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин.
    • Керівник закладу освіти контролює наявність проходження попереднього та своєчасне проходження періодичних медичних оглядів працівниками закладу освіти у терміни, що передбачені законодавством України.
    • Не допускається проведення будь-яких видів ремонтних робіт у присутності учнів. Термін проведення ремонтних робіт встановлюється із урахуванням часу на видалення остаточної кількості токсичних речовин, що входять до складу будівельних та (або) оздоблювальних матеріалів.
    • Майданчики для учнів 1-4 класів обладнуються тіньовими навісами або альтанками, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів.
    • Перевага надається робочим столам учнів та стільцям, що запобігають порушенню постави в учнів, забезпечують мобільні робочі місця та легко трансформуються для роботи у групах. 
    • Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік учнів пересаджують на інші ряди, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.
    • Навчальні приміщення для учнів 1-4 класів розміщуються окремо від навчальних приміщень учнів 5-11(12) класів. У разі обладнання в навчальних приміщеннях початкової школи місця відпочинку учнів (ігровий осередок) з килимами для сидіння та гри, стільцями, кріслами або подушками з м’яким покриттям, вони повинні легко очищатися.
    • Не дозволяється одночасна робота за одним комп’ютером двох і більше учнів незалежно від їх віку під час занять з компютерної грамотності, основ інформатики. Медичними протипоказаннями до занять учнів з персональною комп’ютерною технікою є: аномалія рефракції, некорегована міопія або гіперметропія, некорегована косоокість, епілепсія. Використання друкувальних та (або) копіювальних пристроїв у навчальних приміщеннях дозволяється при відсутності учнів та по завершенню навчальних занять. Після використання таких пристроїв приміщення необхідно провітрити.
    • Санітарні вузли для 1-4 класів повинні бути обладнані дитячими унітазами або чашею Генуя.
    • У приміщеннях класних кімнат відносна вологість повітря має бути 40-60 %; температура повітря в класних кімнатах 17-20 °C.
    • Забороняється розміщувати на підвіконні навчальних приміщень рослини, які перешкоджають доступу прямого сонячного світла. Для забезпечення оптимального природного освітлення навчальних приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом навчального року. Для освітлення найбільш віддалених від вікон рядів робочих столів учнів у навчальних приміщеннях слід передбачати окреме включення усіх рядів електроламп.

    Ще одна важлива річ — у дитини повинен бути її власний вільний час. Наприклад, вона виконала уроки після школи, сходила на гурток і в неї залишається час. Дитина повинна вміти його самостійно організовувати та робити те, що вона хоче. Бо дуже багато людей вже у дорослому віці не вміють організовувати свій вільний час. А це може призводити до постійної втоми та перфекціонізму. Тобто важливо навчити дитину не лише вчитися, а й відпочивати.

    Таким чином,  цією публікацією я спонукаю вчителів початкової школи знати основні організаційні вимоги, дотримуватись їх і памятати, що навчання дитини в початковій школі - це тільки початковий її щабель у житті. Зростайте розумних, грамотних, але здорових дітей!!!

    понеділок, 25 вересня 2023 р.

    Метод натхненого навчання


     "Натхненні вчителі - мотиватори думки"

        Ця цитата змусила мене замислитись і обмірковувати звідки зявляється натхнення. Освіторія вважає, що вчитель з натхненням впливає на розвиток інтелекту, допитливості, уяви, цілісності учнів. Відповідно, його заняття побудовані так, аби в центрі були п’ять важливих елементів:
    - взаємоповага (заохочує до самоконтролю і самодисципліни, але не через контроль, а через інший позитивний механізм довіри і поваги Людини як найвищої цінності)
    - радість (учням важливо відчувати успіх своєї діяльності, що їх цінують, а їх робота є важливою)
    - грунтовні докази необхідності навчання (учитель має забезпечувати зворотній звязок учня х дорослою дійсністю, щоб учні самі бачили свій прогрес)

    Пропоную освоїти вправи за методом натхненого навчання.

    пʼятниця, 22 вересня 2023 р.

    Вивчаю - не чекаю


     Для комерційної співпраці талановитих та професійних експертів, методистів, вчителів початкових класів обирають для створення освітніх продуктів, брати участь у вебінарах. Для цього необхідно заповнити анкету ТУТ

    неділя, 17 вересня 2023 р.

    Атестація - 2024


     




    Ця публікація викликана необхідністю проінформувати вчителів про зміни і доповнення. Все це опанувати вдасться не одразу, тому провідні спеціалісти мають взяти на себе функцію первинного детального ознайомлення, усвідомлення і роз'яснення. Рекомендую взяти до уваги. 

     

    МОН про психологічні хвилинки

     


    Психологічні хвилинки: вправи та техніки під час уроку

    Як відомо, повномаштабна війна змінила психологію українців і їх дітей, змінила не на краще, МОН зазначає, що психологічний стан учнів погіршився. 

    МОН порадило психологічні хвилинки

    У листі про інструктивно-методичні поради щодо викладання від 12 вересня 2023 року МОН опублікувало рекомендації щодо психологічної підтрики учнів і важливе місце у цьому займають психологічні хвилинки на уроці. Учителеві дозволяється обирати на свій розсуд зміст цих хвилинок, але рекомендується навчально-методична збірна "Психологічна хвилинка" зі 108 відеотренінгами.


    Таким чином, у цьому матеріалі кожен вчитель знайде щось для себе, лише уважно вивчіть кожне покликання, яке відкриває ще і ще матеріали для роботи. Для себе зробіть нотатку - я використовую на кожному уроці!!!! Успіхів і психологічного комфорту у класі!


     

     

    Терміни для подолання освітніх втрат

     


    Питання подолання освітніх втрат прозвучало чи не на кожному методичному об'єднанні вчителів Чернівців, не виключенням стало засідання вчителів початкових класів, на якому Управління якості освіти у Чеонівецькій області визначило, що навчальні втрати повязані з виховними і психологічними втратами. Це мене, як педагога і науковця, зацікавило і змусило шукати, які ще терміни варто учителю розуміти для заглиблення у тему. На платвормі Освіторія я знайшла відповідь у вигляді визначеннь основних понять. 
    Наукова співробітниця Дарина Васильєва повязує проблему освітніх втрат з наступним:
    - академічне наставництво
    - асинхронний режим навчання
    - уповільнення чи переривання освітнього процесу
    - групи підтримки
    - групове навчання
    - діагностичні тести ВШО
    - зона найблищого розвитку
    - індивідуальне навчання
    - індивідуальні форми навчання
    - класи (програми) надолуження
    - модифікації навчання
    - моніторинг навчання
    - диференційоване навчання
    - інклюзивне навчання
    - персоналізоване навчання
    - програми самонавчання
    - навчальні розриви
    - освітні розриви
    - різнорівневі завдання
    - формувальне оцінювання
        Шановний вчителю, перевір себе чи відомі тобі ці слопосполучення, чи використовуєте у своїй діяльності. Про те що воно таке і як застосовувати зможеш дізнатись на моїх консультаціях. Запрошую до роботи!

    понеділок, 11 вересня 2023 р.

    Чи потрібен план виховної роботи: погляд НУШ


     Як відомо, згідно вимог на сучасному етапі розвитку освіти плани виховної роботи не є обовязковими документами, але педагоги перед початком певного освітнього відрізку все одно обдумують теми і форми виховного впливу на учнів. Чи не те саме це? Чи не є це той самий план виховної роботи? Відповідь однозначна - педагоги здійснюють планування і це оптимізує освітній процес і економить час і внутрішні сили педагога, учнів і батьків.  
        У 2018 році в Україні набула чинності нова Інструкція з діловодства для закладів загальної середньої освіти. Згідно з новими правилами, зник перелік обов’язкової ділової документації, натомість її визначає педагогічна рада кожного закладу. Також кожна школа може створювати власну інструкцію з діловодства на основі типової. Необов’язковими стали плани роботи:  класних керівників; вихователів; бібліотекарів; методичних об’єднань; гуртків; спортивних секцій; поурочні плани, що складалися на основі календарно-тематичних.
        Також Міністерство пропонувало використовувати Примірний перелік документів, що створюються під час діяльності шкіл. У зазначеному списку є лише два плани: річний план роботи закладу та робочий навчальний план закладу. Водночас, згідно з Концепцією НУШ, виховання в школах має здійснюватися під час навчання, а не під час окремих виховних годин. Зокрема, у формулі НУШ закладений наскрізний процес виховання, який формує цінності. 
        Корисною, на мій погляд, є вибір Тетяни Копійки (м.Черкаси), яка вважає, що план класного керівника має логічно вплітатись у загальношкільний план і складається зі: вступної частини, де прописані пріоритети виховання та компетентності, які виховуються в дітях; соціальний паспорт для кожного класу (там записують відомості про пільгові категорії дітей), що допомагає вчителю зорієнтувати свою роботу з кожним класом та дитиною окремо; також по тижнях адміністрація розписує загальноліцейні заходи, до яких класні керівники можуть додавати свої окремі заходи із класами. Після цього вчителі можуть записувати свої заходи, фіксувати ті, які сподобалися дітям, що треба змінити, удосконалити. Таке планування розробляється у її школі щосеместрово, але це не означає, що педагоги мають обов’язково день у день проводити ті чи ті заняття на певну тему. Адже живемо в такий час, коли все постійно змінюється, тому, звісно, деякі заходи скасовуються, переносяться. Якщо в класі виникає потреба в спілкуванні чи трапилась якась ситуація, яку треба обговорити, то, звісно, вчителі мають це зробити поза планом. Сучасні педагоги пропонують відходити від моралізаторства, яке лише заганяло дітей у рамки, і більше звертати увагу на запити дітей, створювати місце для їхньої творчості, сприяти їх участі у дискусіях та спільних активностях з однокласниками.
    • Таким чином, виховний процес має орієнтуватись на виховання цінностей із застосуванням різноманітних форм з орієнтацією на загальний напрям розвитку освітнього закладу. Робота вчителя цей процес зробити цікавим, корисним і ближчим до потреб учнів і батьків.

    четвер, 7 вересня 2023 р.

    Нормативно-правові документи 2023/2024 навчального року

     


    Лист Міністерства освіти і науки України від 24 серпня 2023 р. № 1/12702-23 «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році»

    Лист МОН від 28 серпня 2023 р. № 1/12816-23 «Про проведення Першого уроку»+ методичні рекомендації

    Лист МОН №1/12186-23 від 16.08.2023 “Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загальної середньої освіти”

    Методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації»

    Лист Міністерства освіти і науки України від 23 серпня 2023 року № 1/12626 "Про умови та порядок проведення всеукраїнського конкурсу "Учитель року - 2024""

    Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”

    Положення про атестацію педагогічних працівників (2022р.)

    Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2022 року № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі»

    Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 2022 року № 1371 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (щодо тривалості онлайн-уроків для школярів)

    Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2023/2024 навчальний рік

    Електронні версії підручників для учнів 1-11-х класів (2023-2024 н.р.)

    Державна служба України з надзвичайних ситуацій № 03-1870/162-2 від 14.06.2022 року «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»

    Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”

    Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020  “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”

    Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”

    Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти

    Збірники календарних планувань для початкової школи

    Збірник календарно-тематичних планувань для 1 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.

    Збірник календарно-тематичних планувань для 2 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.

    Збірник календарно-тематичних планувань для 3 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.

    Збірник календарно-тематичних планувань для 4 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.


    вівторок, 5 вересня 2023 р.

    Стрес у дитини


     Вправи для дітей під час психотравмуючих ситуацій

    Світлана Ройз. Твоя сила (Практикум для дітей та підлітків))

    Вдих-видих (картки для стабілізуючих дихальних вправ)

        Як визначає Масловська О. М., стрес - це стан психічного і фізичного напруження, що виникає як реакція організму на зміну внутрішнього чи зовнішнього середовища.
     Вікіпедія визначає основні хвороби, які виникають через надмірні стреси у житті, а саме - це є ішемія серця, артеріальна гіпертензія, виразка шлунку, невроз, істерія, депресія, психоастенія, страхи, розлади сну тощо. 
        Під час війни можуть розвиватитьсь постравматичний стресовий розлад, тривога, втрата впевненості. Дитина може запитувати у дорослого:
    - чому на нас напали
    - що з нами буде
    - чи можемо ми померти
    - коли закінчиться війна
    - що буде з моїм домом і школою
        Головне правило - не замовчувати відповіді, не залишати дитину на одинці з цими запитаннями!!!
    Але з іншого боку - чим менша дитина, тим менше про це варто говорити. Дитина потребує пояснень, але більшою мірою вона покладається на емоційний і фізичний стан дорослих, особливо батьків.З маленькими дітьми, які постійно просяться додому, має переважати елементи фізичної й емоційної підтримки. Зі старшими дітьми у розмовах важливіше уважно слухати, ніж говорити, не суперечити, висловлювати надію, мрії і позитивні плани, співчувати, проявляти розуміння.